інвестиції в науку і майбутнє

Заклик до дій. Думки вголос про необхідність інвестицій в науку.

роздуми автора про актуальність методики ВССП для діагностики в неврологічній дитячій практиці.

Хотілося б закликати інвесторів, або власників медичних діагностичних компаній до уважного прочитання даної пропозиції. Хочу запевнити як головний редактор сайту та практичний лікар нейрофізіолог, що необхідність у проведенні методики викиликах сомато-сенсорних потенціалів у дитячій практиці і діагностиці складних захворювань просто колосальна. Метод ВССП — неінвазивна методика що комплексно входить в програмне забезпечення приладу мультимодальний нейросенсоміограф фірми Нейро-Софт (вир.Росія). Враховуючи дані  мого досвіду в обстеженні дітей — (див. публікацію на сайті) — необхідність у цьому обстеженні та наукова цінність тільки зараз починає бути Україні.  Часто дитячий невролог і педіатр не отримує відповіді на запитання — що сталося? або запитання — який діагноз: «аутизм», «затримка моторного розвитку» «пірамідна недостатність» а методика ВССП або когнітивних потенціалів — часто дозволяє отримати відповідь на таке запитання. Обстеження діток різної вікової групи від 1,5 місяці починаючи. На жаль самотужки придбати прилад — важко. Закликаю мудрих інвесторів та головних лікарів приватних медичних установ подумати — наскільки актульаною буде придбання такого приладу і мої консультації та інформативне навантаження. Фінансово — прилад себе окупить — дуже скоро. А наукова новизна — розвиток нейрофізіологічнох діагностики — як новий діагностичний напрямок — має зараз на сучасному єтапі просто неймовірне значення.

особливості наукового доробку автора

Олексюк-Нехамес Алла Григорівна

канд.мед.наук,  автор 90 наукових друкованих робіт , 6 рац. пропозицій 4 інформлистів, 1 патент, автор електронного підруSKL0131чника.

к.м.н., лікар невролог, нейрофізіолог, рефлексотерапевт Олексюк-Нехамес А.Г. являється  членом  Української асоціації по вивченню болю, членом Асоціації нейрофізіологів України- посилання на сайт: — http://klnf.org/associations/members/1/6/0#, та членом лікарського товариства

(УАБИ) сертифікат № 0074, від 28.01.2011 р.

 1.            Автор електронного підручника: «Курс лекцій по клінічній неврології для лікарів загальної практики» Авторське свідоцтво  №15846 від 27.02.2006 року

1.     рац. пропозиції:

Посвідчення на рацпропозицію №1,  дата подання 3.02.2009 року до БРТВ Військово-медичного клінічного лікувального центру Південного регіону «Спосіб лікування неврологічних ускладнень цукрового діабету»,  автор Олексюк-Нехамес А.Г., співавтори: Стоянов О.М.

2.      Посвідчення на рацпропозицію №3, дата подання 25.12.2009 року до БРТВ Військово-медичного клінічного лікувального центру Південного регіону «Спосіб діагностики діабетичних енцефалопатій»,  автор Олексюк-Нехамес А.Г., співавтори: Стоянов О.М.

  3.      Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я «Спосіб лікування діабетичних поліневропатій», автор: Олексюк-Нехамес А.Г. «№309 – 2009» співавтори Стоянов О.М.

 4.      Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я  «Спосіб лікування тремору та немоторних нейровегетативних дизфункцій»   видано до друку 28.04.2011 року. автор Олексюк-Нехамес А.Г. (співавтори:Стоянов. А.Н., Вастьянов Р.С., Храмцов Д.Н.)

 4.Деклараційний патент на винахід «Спосіб до клінічної діагностики початкових проявів цереброваскулярної хвороби» 56879 А надруковано в бюл. №5 15.05.2003 р. співавтори: Шевага В.М., Андріюк Л.В. Олексюк-Нехамес А.Г.

 5.Посвідчення на рац. пропозицію: «Діагностика початкових проявів недостатності кровопостачання мозку за допомогою визначення у проявах недостатності хворих активності нуклеаз сироватки венозної крові» № 1761 від 20.02.2002.автор: Олексюк-Нехамес А.Г.,  співавтори: Паєнок А.В.

 6. Посвідчення на рац. пропозицію: «Корекція неврологічного дефіциту при початкових проявах недостатності кровопостачання мозку на тлі атеросклерозу у поєднані з артеріальною гіпертензією» № 1760 від 20.02.2002.автор: Олексюк-Нехамес А.Г.,  співавтори: Паєнок А.В.

 7. Посвідчення на рац. пропозицію: »Діагностика початкових проявів недостатності кровопостачання шляхом визначення рівня середніх молекул» № 1762 від 20.02.2002.автор: Олексюк-Нехамес А.Г.,  співавтори: Паєнок А.В.

 

Методика електронейроміографії у дослідженні функції нервово-м’язової передачі (проведення проб: «ритмічної стимуляції» і «тетанізації»)

 img3bк.м.н.  Олексюк-Нехамес А.Г.

Вивчення нервово-м’язової передачі цікавить клініцистів у випадку діагностики патологічних станів, що супроводжуються м’язовою слабістю. у нормі “страхуются” так називаним фактором надійності.

Основна суть даного процесу в у тому, що у відповідь на перший стимул у синаптическую щілина викидається приблизно в 5 разів більше АХ (ацетилхоліну), чим це необхідно для запуску РУ поляризації постсинаптичної мембрани, на якій, у свою чергу, нараховується майже в 15 разів більше холінорецепторів, ніж потрібно для адекватної передачі імпульсу.

 підраховано, що для нормальної роботи нервово-м’язового синапу досить 30% збережених рецепторів, а патологічна м’язова стомлюваність починає виявлятися при випаданні функції 80% і більш холінорецепторів постсинаптичної мембрани.

В основі патогенезу розладів нервово-м’язової передачі лежать механізми порушення рецепції АХ (характерні для міастенії, у тому числі неонатальної, для аутоімуних захворювань) і процеси, що утрудняють секрецію медіатора інтоксикації: ботулізм, стовбняк, гіпокальціємія, гіпермагніємія.

Існують і більш складні варіанти патогенезу, коли, поряд з порушенням виходу АХ у синаптичну щілина, ушкоджений і процес його рецепції, що спостерігається, наприклад, при онкологічних захворюваннях (синдром Ламберта-Ітона).

Знання цих патогенетичних факторів лежить в основі диференціальної ЕМГ-діагностики порушень нервово-м’язової передачі.

 Згідно з думкою Л.О.Бадаляна, И.А.Скворцова (1986), “основним методом, що дозволяє виявити початкові стадії патологічної стомлюваності м’язів, є ритмічна стимуляція нерва серіями супрамаксимальних стимулів тривалістю від 1 до 5 з і інтервалами між серіями 10 с. Дослідження продовжується не меньше 2 хв. (Рис. 1.15)

Реєстрацію потенціалів роблять при малій швидкості розгорнення, що полегшує співставлення амплітуд М-відповідей. Частоту стимуляцій збільшують від серії до серії від 3 до 50-100 у 1 с.

Нейрофізіологія — визначення

imgpreview1234678

Нейрофізіологія, розділ фізіології, що вивчає функції нервової системи (НС); поряд з нейроморфологічними дисциплінами Н. — теоретична основа неврології . Уявлення про рефлекторний принцип функціонування НС були висунуті ще в 17 ст Р.Декартом, а в 18 ст і Й. Прохаськой, проте Н. як наука почала розвиватися лише в 1-ій половині 19 ст, коли для вивчення НС стали застосовувати експериментальні методи. Розвитку Н. сприяло накопичення даних про анатомічну і гістологічну будову НС. зокрема відкриття її структурної одиниці — нервової клітини, або нейрона, а також розробка методів дослідження нервових доріг на підставі спостереження за переродженням нервових волокон після їх відділення від тіла нейрона. На початку 19 ст Ч. Белл (1811) і Ф. Мажанді (1822) незалежно один від одного встановили, що після перерізання задніх спинномозкових корінців зникає чутливість, а після перерізання передніх — руху (тобто задні корінці передають нервові імпульси до мозку, а передні — від мозку). Услід за тим стали широко користуватися перерізаннями і руйнуваннями різних структур мозку, а потім і штучним їх роздратуванням для визначення локалізації тієї або іншої функції в НС. Важливим етапом було відкриття І. М. Сеченовим (1863) центрального гальмування  явища коли роздратування певного центру НС викликає не діяльний її стан — збудження, а придушення діяльності. Як було показано згодом, взаємодія збудження і гальмування лежить в основі всіх видів нервової активності. У 2-ій половині 19 — початку 20 вв.(століття) були отримані детальні відомості про функціональне значення різних відділів НС і основних закономірностях їх рефлекторної діяльності. Значний вклад до вивчення функцій центральної НС внесли Н. Е. Введенський, Ст М. Бехтерев і Ч. Шеррінгтон . Роль ствола головного мозку, головним чином в регуляції серцево-судинної діяльності і дихання, значною мірою була з’ясована Ф. Ст Овсянниковим і Н. А. Міславським, а також П. Флурансом, роль мозочка — Л. Лючиані . Експериментальне вивчення функцій кору великих півкуль головного мозку було почато декілька пізніше (німецькі учені Г. Фріч і Е. Гитциг, 1870; Ф. Гольц, 1869; Г. Мунк і ін.), хоча уявлення про можливість поширення рефлекторного принципу на діяльність кори було розвинене ще в 1863 Сеченовим в його «Рефлексах головного мозку». Послідовне експериментальне дослідження функцій кори було почате І. П. Павловим, що відкрив умовні рефлекси, а тим самим і можливість об’єктивної реєстрації нервових процесів, що протікають в корі (див.Вища нервова діяльність ) . А. А. Ухтомський ввів в Н. вистава про принцип домінанти .