Викликані потенціали як метод діагностики розладів ЦНС у дітей різного віку.

автор: к.м.н. Олексюк-Нехамес А.Г.

Викликані потенціали являються методом реєстрації біоелектричної активності мозку у відповідь на певну стимуляцію – слухову, зорову, сомато-сенсорну. Отримані в результаті стимуляції криві відображають проходження нервового імпульсу по відповідним структурам мозку і дозволяють субклінічно виявити сповільнення проходження імпульсу що вказує на ураження даної провідної системи мозку. Соматосенсорні ВП представляють собою відповідь структур нервової системи на електричну стимуляцію змішаного нерва. Сучасними нейрофізіологічними дослідженнями встановлено, що ССВП відображають проведення аферентної хвилі  збудження по шляхам загальної чутливості, що проходять переважно в задніх стовпах спинного мозку, далі через стовбурові відділи мозку і кору. В нормі ССВП можна зареєструвати на всьому протязі сомато-сенсорного шляху – від місця подразнення до кіркових відділів.

За період останніх декількох місяців було обстежено методом викликаних сомато-сенсорних потенціалів  ВССП — 51 дитина різного віку, в анамнезі яких були встановленні різноманітні первинні неврологічні синдроми, згідно даних скерувань дитячих неврологів. Серед обстежених 51 дитини — 13 пацієнтів у віці в середньому від 1,5 до 8 років були з діагнозом: «мінімальний мозковий розлад або гіперкінетичний хронічний мозковий синдром» як прояв дитячої енцефалопатії, 9 дітей  у віці від 2 до 5 років з діагнозом «затримка моторного розвитку», 6 дітей у віці від 2 до 7 років з первинним діагнозом »мінімальна мозкова дизфункція», 5 дітей віком від 4 до 8 років з «нейрорефлекторним розладом, 2 дітей з тикоїдним розладом, 1 підліток у віці 16 років з хворобою Туретта, 6 дітей у віці від 3 до 6 років з діагнозом «атиповий аутизм», та 5 дітей з попереднім діагнозом «пірамідна недостатність», 4 дітей з діагнозом «постгіпоксична енцефалопатія». Для аналізу ССВП виділяють основні компоненти відповіді, які визначаються відповідно полярності і середньою нормою латентності. Програмою проводиться розрахунок основних часових інтервалів, амплітуди основних піків.  Оцінка ССВП проводиться завдяки вимірювання латентності основних піків і розрахунку часових інтервалів між ними. Завдяки методиці СВВП джерелом генерації основних компонентів ССВП при стимуляції серединного нерва стали на рівні шийного відділу компоненти —  P10-N13,  на рівні —  каудальних ядер соматичної чутливості на рівні продовгуватого мозку P11-N13; медіальна петля інтерпретована компонентами — P14-N15; таламо-кортикальна радіація N18-N20; Наприклад, час проведення від плечового сплетіння в кору визначається різницею латентності N20 відповіді в корі і N10  в точці Ерба. Неозднозначно трактується хвиля від компоненту N13, що відображає потенціал ближнього поля від шийного рівня і потенціал віддаленого поля лемніскового шляху в стовбурі мозку. При виявленні вогнищевих процесів в головному мозку буде відмічатися латералізована дефігурація потенціалів, що супроводжується зниженням амплітуди компонентів. При дифузних процесах відмічається двостороння зміна ССВП. Таким чином методика ССВП успішно мною використана з метою для  диференційної діагностики у дітей різного віку з неврологічними розладами та визначення топічних уражень з боку різних рівнів ЦНС – на рівні не лише спинного мозку але і всіх відділів головного мозку.  

Рефлекторна симпатична дистрофія

_thinking_about_words-SPL

Рефлекторна симпатична дистрофія.

автор: к.м.н. невролог нейрофізіолог Олексюк-Нехамес А.Г.

Стан що характеризується поєднанням больового синдрому з вегетативними і трофічними порушеннями, в патогенезі якого важливу роль грає реґіонарна симпатична гіперактивність.В минулому РСД (рефлекторна симптична дистрофія) називалась посттрвматичною дистрофією, атрофія Зудека, болючий остеопороз, периферичний трофоневроз.  В МКХ-10 даний синдром визначений як альгонейродистрофія. Згідно класифікації Міжнародної асоціації по дослідженні болю, РСД визнаний як комплексний реґіонарний больовий синдром І типу (КРС). До КРС ІІ типу віднесена близька до РСД каузалгія, що виникає при ураженні і пошкодженні периферійних нервів. РСД виникає у людей будь-якого віку, проте частіше у молодих людей. Жінки хворіють в 3 р. частіше, ніж мужчини.

РСД розвивається після травми (переломів, розтягнення зв’язок, пошкодження мязів, сухожилок, операційних ран, ін’єкцій, пошкодження периферійних нервів), ураження ЦНС , що супроводжується імобілізацією кінцівок (інсульти, важка ЧМТ, пухлини мозку, травми шийного відділу хребта, БАС), при захворюваннях внутрішніх органів (інфаркт міокарду, новоутвори в легенях, печінки, жовчного міхуря, системні васкуліти).

Патогенез РСД. Іноді РСД пов’язують з застосуванням лікарських середників (барбітуратів, протитуберкульозних середників, циклоспорину). Continue reading