Боротьба триває

 Наше життя сповнене суму, і сум цей ледь вдається загасити добрими спогадами, 
коли друзі — відходять. Треба помолитись. Хотілося б помолитися поруч з друзями. 
Отож. 
Дивним є і непомірно дивовижним усі події, звичайно Господь зводить нас з людьми, щоб їм допомогти, ))) цей факт у мене вже роками не викликав сумніву. Але дивним стало те що я не перестаю пошуки і себе у таких розмовах. Я пишу ці слова як роздуми, а не листи окремо комусь. Це тільки роздуми над подіями — у житті і спілкуванні. Моє право писати пост про свої думки і переживання.
Дивним є те що -тема — співчуття — насправді може дратувати. а комусь власне співчуття і допомога дуже важливі. Іноді усвідомлення глибини і серйозності усього що відбувається трошки спантеличує. Хоч як я не намагалась звикнути до цього відчуття. І все ж дуже дуже приємно допомогти тому кому це так необхідно. Це не зовсім приємно, але відчуття що саме так найкраще. Тобто — це не гординя. 

сумний осінній настрій і віра у житті — боротьба за людей і душі

 Сьогодня , як вкотре я лікую людей, але серед них є душі ,які приходять для того, щоб їм допомогти зрозуміти. Так от, — коли людині 30 років і з них 15 -вона наркоман — а останні рік алкоголік — і до смерті — один крок, вона просить допомоги.
Допомоги у поясненні чи спілкуванні. Колись світло мені подарували — і я його несу з собою, щоб дарувати, тим кому воно найбільш необхідне. Насправді, я не знаю кому потрібно саме зараз і саме — тепер, але вони приходять до мене і я говорю, те що відчуваю. І вже вкотре розумію що воюю за людські душі з тим -кого не називають , за тих хто хоче бути з Христом!
Чи солдат я чи воїн, чи просто хочу  і залишаюся у вірі — і чи хочу я зрозуміти щось більше для себе — через страждання інших, щоб їм допомогти — і щоб знайти себе у цьому — куди цей шлях?.
Так чого ж більше? — пошуку- розуміння — віри, чи спроби допомогти — тим хто стукає….????)))))) так я пробую допомогти, але насправді — кожен вільний і вирішує сам, доя себе. Але хтось мусить говорити про віру — в будь-який час — будь- коли і будь -де. )))))) для того щоб це світло не згасало у серці і моєму і того кому його хочу дарувати — щоб жити і вірити.

Дивовижна осінь ….. як символ смерті ))))) і віра як життя

 
питання життя вічного назавжди висвітлене…..

питання в тому як ми всі зможемо втілити свої кращі риси в житті, свою душу віддати вірі і світлу, і не стати жертвою страху )))))) вічного слуги темного. Тому кохання і віра….продовження життя і радість основні для життя і руху вперед, або рухайтеся самі впред разом з вірою в серці …… 
Саме віра в серці — справжня і відверта ….. розвіває весь сум і що головне страх,
Отож осінь це е закінчення — а тільки осінь- час творчих людей